Персональні дані
Каменська Лідія Валеріївна
Дата народження: 30.05.1977 р.
Освіта: вища, у 2000 році закінчила Мелітопольський державний
педагогічний інститут
педагогічний інститут
Факультет: філологічний
Спеціальність за дипломом: учитель української мови та літератури
Місце роботи: Ганно-Опанлинський НВК І-ІІІ ступенів з 1994 року
Посада: учитель української мови та літератури
Стаж роботи: 25 років
Курси підвищення кваліфікації: 2003 рік Мелітопольська філія ЗОІППО; 2008 рік Мелітопольська філія ЗОІППО; 2012 рік ЗОІППО; 2018 рік , ЗОІППО
Атестація: 2009 р., 2014 р., 2019 р.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої категорії
Додаткова інформація: класний керівник 10 класу;
голова шкільного методичного об`єднання
вчителів суспільно- гуманітарного циклу
Моє педагогічне кредо:
«Віддай людині крихітку себе,
За це душа наповнюється світлом»
Ліна Костенко
Моє життєве кредо:
" Людина віддзеркалюється у своїх вчинках"
Йоганн Фрідріх Шиллер
Тема, над якою працюю:
« Інноваційні технології навчання як засіб формування творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури" .
Досвід роботи
Опис досвіду роботи учителя української мови та літератури Каменської Лідії
Валеріївни
Повноцінними є тільки ті знання, які
дитина здобула власною активністю
Йоганн Песталоцці
На сучасному етапі модернізація навчально-виховного
процесу покликана сприяти формуванню та розвитку творчої особистості, яка
спроможна повноцінно реалізуватися в житті. Для цього їй потрібні певні
навички: думати, розуміти сутність речей, аналізувати, осмислювати ідеї, шукати
потрібну інформацію, тлумачити її, застосовувати за певних умов.
Особистістю людина стає поступово, на її формування
впливає багато чинників. Серед них провідне місце належить рідній мові та
літературі, тому що саме вони формують свідомість учня, доносять до нього
інформацію про навколишній світ. Краще досягнути цілі допомагає використання
інноваційних технологій в навчально-виховному процесі. Над реалізацією вище поставлених
завдань я і працюю щоденно, тому що вважаю: лише освічена людина спроможна
по-справжньому керувати майбутнім і лише така особистість зможе впевнено
дивитися в обличчя новизні.
Тому працюю над методичною
проблемою: « Інноваційні технології
навчання як засіб формування творчих здібностей учнів на уроках української
мови та літератури»
Починаючи викладати українську мову і літературу, переді
мною поставало питання: як зробити урок не лише пізнавальним, інформативним, а
й цікавим, підтримати бажання вчитися, підвищуючи у школярів мотивацію до
навчання.
Шукаючи відповідь на це питання, я дійшла висновку, що
зацікавити, умотивувати учнів до вивчення предмета можна шляхом уникнення
одноманітності, шаблонності в роботі, використання таких форм, методів
навчання, які пробуджують пізнавальний інтерес і стимулюють самостійне мислення
школярів.
Тому вчитель має спрямувати всі свої творчі зусилля на
створення системи активних методів навчання, що будуть спрямовані на
активізацію мотивації учнів до навчання та їх пізнавальної діяльності.
У своїй педагогічній практиці апробовую спосіб інтеграції
окремих елементів таких сучасних технологій навчання:
• інтерактивна технологія;
• критичне мислення;
• проектна технологія;
• ІКТ та мультимедійна технології
Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою
організації навчальної діяльності все ж таки був і залишається урок. Яким же
повинен він бути? Сучасний урок – це урок демократичний. Для такого уроку
характерними ознаками є :
• підготовка не мовознавців-теоретиків, а гуманних освічених людей;
• навчання не словом, а справою;
• проведення його не для учнів, а разом з ними;
• спрямовування діяльності не на клас в цілому, а на особистість кожного
учня;
• забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу на уроці.
Готуючись до кожного уроку, ретельно продумую хід
заняття, добираю ефективні методи та прийоми. Саме тут на допомогу приходять
сучасні новітні технології у навчанні та вихованні.
Завдання, поставлені мені, як учителю, вдається
реалізовувати, використовуючи на уроках української мови і літератури
інноваційні технології навчання, які
дають змогу створювати на уроці ситуацію успіху, включати ігрові моменти,
супроводжувати роботу доброзичливим коментарем, що дуже важливо для учнів. На
таких уроках запорукою успіху стає вміння створити атмосферу пізнання, пошуку,
зацікавленості.
Інтерактивні
технології навчання
Не є таємницею, що інтерес
до знань в учнів падає. З метою успішного розв’язання цієї проблеми в
навчально-виховному процесі все частіше застосовують інтерактивні методи
роботи, які активізують діяльність учнів, розвиваючи їх творче мислення, вміння
спілкуватися, приймати рішення.
Мета інтерактивного
навчання – створення комфортних умов навчання, при яких учень відчуває свою
успішність, свою інтелектуальну досконалість.
Інтерактивні методики
мають багато переваг : у роботі задіяні всі учні класу; школярі вчаться
працювати у групі; створюється « ситуація успіху»; формуються навички
толерантного спілкування, вміння аргументувати свою точку зору, знаходити
альтернативні рішення проблеми.
Сучасна методика нагромадила багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання від найпростіших («Робота в парах», «Ротаційні (змінні)
трійки», «Карусель», «Мікрофон») до
складних («Мозковий штурм», «Мозаїка», «Аналіз ситуації»), а також імітаційні
ігри, дискусії, дебати.
Що
стосується впровадження даної технології на уроках української мови і
літератури, то я, звичайно, використовую не весь їх спектр, а тільки
найдоступніші, найзрозуміліші для учнів. Це такі технології як «Мікрофон», «Метод
ПРЕС», «Мозковий штурм», робота в парах, «Навчаючи – вчусь», «Займи позицію»,
«Незакінчене речення» тощо.
Працюючи, наприклад, у 8 класі над темою «Головні члени
речення», на етапі мотивації навчальної діяльності використовую інтерактивну
технологію «Вільний мікрофон». Учні мають уявити, що працюють з мікрофоном
(ручка, олівець) і, передаючи його один одному, давати відповіді на запитання:
1. Які члени речення становлять граматичну основу двоскладного речення?
2. Який член речення називають підметом? А який присудком? Навести
приклади.
3. Чому підмет і присудок не можна вважати словосполученням? Який зв'язок
між цими членами речення?
У такий же спосіб можна провести підсумок уроку,
поставивши до учнів запитання:
-
А тепер подумайте і
висловіть коротко свої враження від роботи на уроці (вправа «Мікрофон»).
-
Що було важливим
для вас на уроці?
-
Чому ви особисто
навчились?
-
Продовжіть речення:
«Після цього уроку я зможу…»
-
Яким був настрій,
самопочуття?
Під час вивчення теми «Звертання поширені і непоширені.
Розділові знаки при звертаннях» у 8 класі
використовую інтерактивну вправу «Робота в малих групах». Дітей в класі
ділю на дві групи і роздаю картки із завданнями:
Картка № 1
1. Поставити у кличній формі Марія Степанівна, Валер’ян Євгенович, Ігор,
козак, друг. Пояснити орфограми.
2. Використовуючи формули мовного і мовленнєвого етикету шановний,
дорогий, скласти речення, щоб звертання були на початку, в середині та в кінці
речення. Визначити вид звертань за будовою.
Картка № 2
1. Поставити у кличній формі Марко Віталійович, Сергій Петрович, Олег,
бабуся, зоря. Пояснити орфограми.
2.Використовуючи формули мовного і мовленнєвого етикету вельмишановний,
любий, скласти речення, щоб звертання були на початку, в середині та в кінці речення.
Визначити вид звертань за будовою.
Інтерактивну технологію «Метод ПРЕС» застосовую, якщо
потрібно учням довести і обґрунтувати свою точку зору, відповідаючи на питання
за схемою:
1. Я вважаю,…
2. Тому що …
3. Отже, …
Цю ж технологію можна застосовувати і на підсумковому
етапі уроку, коли перед учнями стоїть питання:
- Чого не вдалося досягти на уроці?
- Що було особливо вдалим?
Наприклад, вивчаючи в 5 класі правопис префіксів з-, с- ,
використовую для актуалізації опорних знань з теми інтерактивну технологію
«Мозковий штурм»:
- Якого правила стосується сполучення слів «кафе «Птах»?
- Сформулюйте це правило.
- Наведіть приклади слів на це правило.
На етапі формування вмінь і навичок використовую
інтерактивну технологію «Займи позицію». Наприклад, в 7 класі при вивченні теми
«Способи дієслів» кожен учень витягає аркуш з написаним на ньому дієсловом. На
дошці – в різних місцях – аркуші з написами: «дійсний», «умовний», «наказовий».
Кожен учень повинен підійти до відповідного аркуша, назвати своє дієслово і
обґрунтувати свій вибір.
Використовуючи на уроках зазначені технології, я побачила
певний результат: учні не лише засвоюють знання, а й розуміють, вчаться їх
застосовувати, аналізувати, синтезувати, оцінювати. Така робота сприяє високому
рівню активності учнів, що, на мою думку, є результатом того, що головним
джерелом мотивації навчання стає інтерес самих учнів.
Мені ж, як вчителю, використання новітніх технологій дає
змогу розв’язувати ряд проблем: формувати творчі здібності учнів, розвивати
критичне мислення школярів, навчити бачити власні помилки або інших учнів,
вміти аргументувати свою позицію.
Крім того, використовую нетрадиційні уроки: мовний
турнір, брейн -ринг, урок-змагання, урок-подорож, урок-вікторина тощо, які
також зацікавлюють учнів і підвищують рівень пізнавальної діяльності і мотивації
до вивчення мови і літератури. Наприклад, виховні заходи: «9 листопада – День
української писемності», «Мова –
безцінний дар, який треба шанувати», усний журнал« Леся Українка – провісниця
волі й братерства». У березні в нашій
школі щорічно проходить тиждень української мови і літератури. Активну участь у
його проведенні беруть мої учні 9-10 класів.
Уроки
критичного мислення
На уроці шляхом інтеграції вказаних вище технологій
прагну розвивати критичне мислення школярів шляхом створення проблемних ситуацій, постановки дискусійних питань.
Так , під час вивчення творчості Євгена Гуцала, зокрема
твору «Сім’я дикої качки», використовую міні-дискусію «Чи можна вважати вчинок Тосі правильним, адже дівчинка ,
скориставшись відсутністю Юрка, забрала каченят ?»
Готуючи учнів до сприйняття оповідання В.Винниченка
«Федько- халамидник» (6 клас), пропоную учням поміркувати над заздалегідь
підготовленою життєвою ситуацією та порівняти із текстом твору. А під час
вивчення роману «Тигролови» І.Багряного (11 клас) звертаю увагу учнів на
епіграф уроку «Сміливі завжди мають щастя», ставлю перед ними проблемні
питання: - А чи справді у сміливих є щастя? Якою має бути людина? Чи можна бути
людиною та ще й щасливою в умовах тоталітарної системи? Хто переможе –
особистість чи тоталітарна система?
Дискусія є важливим засобом пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання. Вона сприяє
розвитку критичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує
навички відстоювати свою думку, поглиблювати знання з обговорюваної проблеми.
Під час бесід немає
правильних (неправильних) відповідей, є різні позиції, різні точки зору.
Відбувається своєрідний обмін знаннями, колективний відбір змісту. Але завдання
учителя - переконати учнів прийняти той зміст, який він пропонує з позиції
наукового знання.
Я вважаю, що уроки української мови та літератури є
благодатним ґрунтом для розвитку критичного мислення школярів, а значить - до
формування всебічно розвиненої , духовно багатої , соціально адаптованої
особистості.
Проектна
технологія
Слово
"проект"у перекладі з латини означає "кинути уперед".
Справді, проект — це будь - який задум, що
має мету, термін
та конкретні кроки
реалізації.
Сила проектів у тому, що вони пов’язують навчальну і
виховну роботу з життям. Проектна діяльність допомагає дітям включитися в
активну соціальну дію.
У своїй педагогічній
діяльності намагаюся застосовувати такі форми і
методи роботи, які б зацікавили
школярів, викликали в них жвавий інтерес
до окресленої проблеми.
Залучення до проектної
діяльності відбувається
поступово. Тематику проектів підбираю з урахуванням вікових та
індивідуальних особливостей учнів.
Практика роботи підтверджує, що учні 5-го класу – новачки в
цій справі, тому й
починаю з простого:
- створення авторського кросворду (10 слів);
власних акровіршів, казок ,
загадок (творчий проект ), участь у
проекті «Я – ілюстратор» ( І. Франко
«Фарбований Лис», В. Симоненко «Цар Плаксій і Лоскотон»).
Проектну технологію спрямовую на те, щоб продемонструвати
дитині її особисту зацікавленість у здобутті знань та практичну доцільність
вивченого.
На уроках української мови в шостому класі
застосовую проекти під час вивчення
розділу «Лексикологія» (учні представляють пошуково-ознайомлювальні проекти на
тему: «Біблійні вислови, що стали крилатими», «Фразеологізми міфологічного
походження».
Починаючи з 7 класу, все більше учнів стають активними
діячами вже групових проектів.
Учні 9 класу в групах працюють як над короткочасними, так
і над довготривалими проектами. Наприклад, короткочасний проект « У чому щастя
людини?» за драмою І.П.Котляревського «
Наталка Полтавка», довготривалий « Перлини українського фольклору» .
Старшокласники
частіше виконують
дослідницько-пошукові проекти.
Дослідницькі проекти дають змогу активізувати та
розвивати розумові й мовленнєві здібності школярів, їхнє мислення, пам'ять,
привчають до уважності, спостережливості, відповідальності, формують культ
знань.
Дослідницькі навички, набуті в процесі роботи, допоможуть
випускникам реалізувати свій особистий творчий потенціал.
Виконання пошукових проектів допомагає школярам краще осягнути художній
твір, зрозуміти літературну епоху, усвідомити особливості творчості різних
письменників, висловити особистісне ставлення до того чи іншого літературного
явища, реалізувати свої творчі та інтелектуальні здібності.
Презентація й захист проектів – невід’ємна складова застосування проектної технології.
На практиці здебільшого пов’язую презентацію та захист проектів із заходами в
межах позакласної роботи з предмета, а також із нестандартними уроками.
Роботу над проектами
застосовую також у позаурочній та виховній роботі. Результатами такого проекту стають сценарії, виставки, свята, шкільні газети тощо.
Отже, цінним у проектній технології є те, що школярі набувають умінь користуватися
джерелами інформації, вчаться самостійно опановувати знання, робити власні
висновки, що обов’язково їм знадобиться для подальшого навчання у вищій школі.
Інформаційно-комунікаційна
та мультимедійна технології
Комп`ютерна презентація на уроках української літератури.
Застосовую у
роботі перегляди фільмів або їх фрагментів з прочитаними програмовими текстами,
наприклад, «Тіні забутих предків» за повістю М.Коцюбинського, «Наталка
Полтавка» за І.Котляревським, «Украдене щастя», «Захар Беркут» за І.Я.Франком
та інші. Використовую записи
телепередач про письменників, що вивчаються у шкільному курсі української
літератури, наприклад, про Бориса Олійника, Олеся Гончара, Івана Багряного,
Олександра Довженка, Лесю Українку тощо.
На уроках української мови – це тестування з мовних
тем в 11 класі, підготовка до ЗНО.
Вважаю, що головне завдання використання ІКТ у процесі
вивчення української мови й літератури – підвищити пізнавальний інтерес учнів
до вивчення предмета, ефективність його опанування школярами.
Урок з використанням мультимедійних технологій стає
цікавішим для учня, а тому й ефективнішим для засвоєння знань, поліпшує рівень
унаочнення навчального матеріалу на уроці.
Отже, комп’ютер та інтерактивні дошки на уроках
української мови та літератури поступово стають звичними засобами навчання;
використання яких роблять урок динамічним, яскравим і, звичайно, набагато
результативнішим.
Для того, щоб формувати й розвивати творчі здібності учнів
під час виконання ігрових завдань, інтерактивних вправ, використовую й власні
мультимедійні презентації. Це викликає живий інтерес в учнів, покращує процес
засвоєння матеріалу. Мною створені інформаційні презентації до різних тем, а
саме: «Творчість Івана Франка» (7 клас), «Тарас Григорович Шевченко – художник»
(9клас), «Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові» (5 клас), «Словосполучення»
(8 клас) тощо.
Два роки як створила власний блог « Світ слова» (Блог учителя
української мови та літератури Ганно-Опанлинського НВК І-ІІІ ступенів Каменської
Лідії Валеріївни – https://kamenskay.blogspot.com/), на якому розміщую
авторські розробки уроків, виховних заходів, мультимедійні презентації до
уроків , творчі роботи своїх вихованців.
Висновок
У процесі своєї роботи я переконалася, що лише вдала
інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного, проектного
навчання, інформаційно-комунікаційної та мультимедійної технологій на основі
постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності,
а значить, і формувати творчу особистість учнів.
Вдало проведена робота
завжди потребує значних зусиль і плідної співпраці вчителя і учня .
Так, Жук
Олександр, учень 10 класу, щороку займає
призові місця на олімпіаді, конкурсах з української мови та літератури –
Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді
імені Траса Шевченка та Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра
Яцика. Олександр ще посів І місце Обласного очно-заочного конкурсу дитячої та юнацької творчості «Країна моя
– Україна» (номінація «Літературне мистецтво»), ІІІ місце (обласного) етапу Всеукраїнського
конкурсу учнівської творчості, присвяченого Шевченківським дням, «Об`єднаємось
ж, брати мої».
Дарина Костиря та Анна Каменська призери обласного
конкурсу " Європа
починається з тебе» (І місця); « Я - за єдину Україну» - Світлана Каменська (ІІ
місце), Дарина Костиря (ІІ місце); Каменська Анна - І місце (районного) етапу Всеукраїнського гуманітарного конкурсу - виставки « Космічні фантазії» (номінація «Література»), ІІ місце Обласного фестивалю-конкурсу дитячої та юнацької
творчості «Подаруй мені казку"( номінація «Казкова
країна»).
Немає коментарів:
Дописати коментар